выйти к реке

1. сов.

сығыу, сығып китеү

2. сов.

случиться

килеп сығыу, булыу

2) йәш үтеү

3. сов. перен.

ҡатнашыуҙан туҡтау, сығып китеү, (ташлап) сығыу

4. сов.

сығыу, барып (килеп) сығыу

5. сов.

произойти из какой-л. среды

булып (килеп) сығыу

6. сов.

үҫеп сығыу, ҡалҡыу

үҫемлектәр

7. сов.

получиться

(килеп) сығыу

8. сов.

за кого

сығыу

9. сов.

баҫылып сығыу, нәшер ителеү

10. сов.

израсходоваться

(тотонолоп) бөтөү, сығыу

Ко, предл.

1) (о движении, направлении) до кого, до чого, (на) на що, (перед) перед кого, перед що, проти кого, проти чого, (к выше стоящему предмету) під що; (к ниже лежащему предм.) над що; (диал.) к, ік кому, (і)к чому. [Піду до річеньки (Метл.). Пішла вночі до ворожки, щоб поворожити (Шевч.). Сусід до себе кликав кума (Гліб.). Подавсь на захід. Як ось перед якуюсь гору прийшли (Котл.). Бог покликав перед себе чорта (Г. Барв.). Щось мені приверзлося чудне - Бог знає, проти чого (Васильч.). Татарин вже й під Київ підступає (ЗОЮР). Підійшов під віконце та й кличе (Казка). Ото вони й пішли над море (Рудан.). Скрізь ік півночі стояли пущі величенні (Куліш)]. К вершине - до верху. Любовь, ненависть, отвращение к кому, чему - любов, ненависть, огида до кого, до чого и для чого. К вопросу о чём - до питання про що. Выйти к реке, ко взморью, к морю - вийти над річку, над море и до річки, до моря. [Вийду я над річеньку та й стану думати (Пісня). Впірнув у самую безодню, над самий пісок (Рудан.)]. Дружно идти, двигаться - рука к руке, плечо к плечу, ряд к ряду - разом йти, рушати рука з рукою, плече з плечем, лава з лавою, при лаві лава. [Як сніг розтоплений, пливе при лаві лава, кіннота виграє (М. Рильськ.)]. Готовиться, собираться, укладываться к дороге, к путешествию - складатися в дорогу, лаштуватися в подорож. К чему бы это (что могло бы значить)? - проти чого-б воно було? Зависть к чему, кому - заздрість до чого, до кого, проти чого, проти кого. [Докори совісти ідуть не од Бога, а од моєї заздрости проти вродливих людей (Крим.)]. Изменяться, исправляться к лучшему - змінятися, виправлятися на краще. К исполнению (о бумагах, делах) - на (до) виконання. К подписи (о бумагах) - до підпису, на підпис. Материалы к изучению украинских говоров - знадоби (матеріяли) до (для) пізнання українських говорів (Верхр.). Направляться, двигаться, идти, ехать к чему, кому - простувати, рушати, йти, їхати до чого, до кого. Немного к востоку - трохи на схід. Обращаться к кому с речью - говорити до кого. Обращаться, прибегать к чему - удаватися до чого, братися чого; к кому - удаватися до кого. Одежда к празднику - одежа на свято, (запасная) одежа про свято. Относиться к чему - стосуватися до чого, куди, належати до чого, куди. Плыть ближе к берегу - плисти при (самий) берег. Поворачивать к дому, к лесу - завертати до хати, до лісу. Подъезжать, подходить к лесу, городу - під'їздити, підходити до лісу, до міста или під ліс (близко: попід ліс), під місто. Подходить, приходиться к чему - пасувати до чого, бути до лиця чому. Пойти ко дну - піти, пуститися на дно. Пошёл к порогу! - геть до порога! По отношению к кому - що-до кого, проти кого. [Потайне невдоволення не тільки проти братів, а й проти професора (Крим.)]. Приближаться к чему - наближатися, надходити, підходити до чого, (в направлении к чему) до и к чому. [Іде к лісу (Сл. Гр.)]. Приближаться (клониться) к чему - ітися до чого. Приглашать, привлекать кого к чему - запрошувати, єднати кого до чого. Прилепить, приставить, пригнать что к чему - приліпити, приставити, припасувати що до чого. Прикладывать что к чему - прикладати що до чого, класти що на що. Присуждать, приговаривать кого к чему - присуджувати кого до чого (до тюрми); вирікати кому що (відсиджування в тюрмі); засуджувати кого на що (на заслання). Приходиться к лицу - бути до лиця. Приходиться, прийтись ко двору - бути, прийтися під масть. К расстрелу! - на розстріл! до розстрілу! К свету! - до світла! К свету стать - стати проти світла. Стать к окну, к двери (ближе) - стати до вікна, до дверей. Стоять, находиться к чему близко, прилегать к чему - бути при що. [У нас одна хата при один бік сіней, а друга - при другий бік сіней, а сіни посередині (Звин.)]. К стыду, к сожалению, к радости, к счастью (вводное выр.) - на сором, на жаль, на радість, на щастя. К тому (речь идёт) - проти того, до того (мова мовиться). К тому же (притом же) - до того, до того-ж таки. К худу, к добру ли? - на лихе, чи на добре? К чему это? - до чого воно? проти чого воно? нащо воно? Ни к чему! - ні до чого, ні к чому! К югу - а) (ближе) до півдня (ближче); б) (о направлении) на південь. Явиться к кому (предстать) - прийти до кого, перед кого. [Він з землею вийшов перед бога (Рудан.). Як прибіжить перед музики, як піде танцювати! (Мартин.). Узяла паляничку, звичайно як перед голову йти (Квітка)];

2) (в обознач. времени) до чого, к (ік) чому, (диал. ід чому), на що, проти чого, під що, над що. [К Великодню сорочка хоч лихенька, аби біленька (Номис). Треба дечого купить ік весіллю (Н.-Лев.). Масла не продам: собі ід пасці буде (Козелеч.). Проти дня брехня, проти ночи правда (Приказка). В п'ятницю над вечір мати і кликнули мене (ЗОЮР)]. К вечеру - над вечір; к вечору; до вечора. К десяти часам - на десяту годину. К заходу солнца - на заході, над захід сонця. К концу - під кінець. К началу - під початок, на початок. К началу года - на початок року. К ночи - проти ночи. Не ко времени - не під пору. К рассвету - над світанок. К самому началу - саме на початок. К тому времени - під ту пору. К утру - під (над) ранок; до ранку;

3) (в бранных выраж.) к, ік, (пров. ід), під, (очень редко) до. [К чорту йдіть (Рудан). Іди к нечистій матері (Херсонщ.). Туди к лихій годині! Ну вас ід богу (Сл. Гр.)]. К чертям! - під три чорти! Ко всем чертям - до всіх чортів. А ну его к чертям! - до всіх чортів його! А ну его к дьяволу (лешему)! - а ну його к чорту! до дідька!

* * *

предл. с дат. п.; тж. ко

1) до (кого-чого)

2) ( при выражении направлеия действия к временному пределу) над, на, під (що), до (чого)

3) ( при обозначении расположения по отношению к странам света) на (що)

4) (при указании на назначение какого-л. действия или предмета) на (що)

5) ( в бранных выражениях) до, під, к, редко ік

1. холм, возвышенность, бугор, горка

2. в поз. опр. относящийся к холму, возвышению, бугру, горке

Сравни с:

кӱшеш

1. нареч.; разг.

тура, түтә, туп-тура, туранан-тура

2. нареч.; разг. перен.

асыҡтан-асыҡ, туранан-тура, тура

1) ( у воды) riva ж., sponda ж., litorale м., lido м. ( морской)

2) ( суша) terra ж., terraferma ж.

* * *

1) riva f

2) ( суша) terra f

* * *

gener. spanda, lido (морской), proda, costa, riva, sponda, terra

(канала, реки) bank; (моря, большого озера) shore; ( береговая линия) (sea)coast; ( пляж) beach

ж

1. об; стоячая вода оби кӯлмак; проточная вода оби равон; питьевая вода оби хӯрданӣ, нӯшоба; дождевая вода оби борон; жесткая вода оби дурушт; мягкая вода оби нарм; газированная вода оби газдор; минеральная вода оби маъдандор; сохранение в чистоте воздуха и воды тоза нигоҳ доштани ҳаво ва об

2. мн. воды обҳо, чашмаҳо; минеральные воды обҳои маъдандор, чашмаҳои оби маъдандор, чашмаҳои оби шифо; поехать на воды ба чашмаҳои оби шифо рафтан

3. об, дарьё; высокая вода в реке дамиши дарьё, [оби] дарьё фарбеҳ шудааст; ехать по воде бо об рафтан

4. мн. воды геогр. об, обҳо; леса и воды ҷангалу об

5. перен. разг. сергапӣ, пургӯй, кашолгапӣ; в докладе много воды маърӯза дуру дароз аст

6. мн. воды мед. обҳои пардаи ҷанин

7. в знач. нареч. водой бо роҳи обӣ; доставка груза водой кашондани бор бо рохи обӣ <> вольная вода оби кушод (ч_ои яхнобаста ё аз киштӣ холӣ); жёлтая вод а мед. зардобаи чашм, глаукома; живая вода фольк. оби ҳаёт; полая вода оби сел; седьмая (десятая) вода на киселе хеши хари тағоӣ, хеши навасаи бобо; тёмная вода сиёҳобаи чашм (кӯрӣ аз фалачи асаби гавхараки чашм); тяжёлая вода оби вазнин; чйстой воды 1) хушоб; бриллиант чистои воды алмоси хушоб 2) хақиқӣ, гузаро, асил; метафизик чистой воды метафизики гузаро; водой не разлить (не разольешь) аз байнашон қил намегузарад; воды не замутит ӯ мӯрчаро ҳам озор намедиҳад, аз ӯ замин озор намеёбад; возить воду на ком-л. корҳои сахтро ба касе бор кардан; вывести кого-л. на чистую (на свежую) воду миси касеро баровардан; выйти сухим из воды аз осиё бутун баромадан, аз об хушк баромадан; лить воду на чью-л. мельницу ба осиёби касе об сар додан; носить воду решетбм бо ғалбер об кашондан; окатить (облить) холодной водой дилхунук (дилсард) кардан; пойтй в огонь и в воду за кого-что-л. ба хотири касе, чизе худро ба обу оташ задан; посадить на хлеб и воду ҷазои гуруснагӣ додан, хӯроки серй надодан; пройти [сквозь] огонь и воду [и медные трубы] ба ҳафт гӯлах олав мондан; толочь воду в ступе дар ҳован об кӯфтан; оҳани сард кӯфтан; буря в стакане воды як пула гап нею сад пула ғавғо; вилами на (по) воде писано нақши рӯи об аст, ба ях навишта, ба офтоб мондаст; как будто (словно, точно) воды в рот набрал даҳон мум кардагӣ барин; как в воду глядел каромот кардааст, гӯё ки пешакӣ медонист; как (будто, словно, точно) в воду канул беному нишон [гум] шуд; как в воду опущенный димоғсӯхта, ғамгин, хафа, маъюс; как водой смыло беному нишон шуда рафт, ғайб зад; как две капли воды чун як себи дукафон; как рыба в воде чун моҳӣ дар об; как с гуся вода пушти ману табари қассоб; [и] концы в воду на пай ҳасту на Ҳайдар, беному нишон; много -ы утекло чандин харбузапазӣ гузашт; в мутной воде рыбу ловить погов. обро лой карда моҳӣ гирифтан; деньги [что] вода посл. я* пул чирки даст (оби равон) аст; под лежачий камень вода не течёт посл. я* ҳаракату баракат; тише воды, ниже травы погов. вод роҳ гардад заминро озор намедиҳад; мӯрчаро озор намедиҳад; с лица не воду пить погов. «ҳуснашро ба лаълӣ андохта ба бозор намебарорӣ